Відновлення після інсульту в наші дні затребуване — рекомендуємо приватний санаторій в Одесі

Кожен новий день приносить жителям держави нові випробування: тривога, хронічний стрес, депресія, апатія та повна невизначеність навіть у недалекому майбутньому провокують серцево-судинні ускладнення не тільки у літніх громадян, а й у осіб середнього віку, і у молодших людей. Повномасштабна війна в Україні, що триває вже чотири роки поспіль, помітно скорочує у населення життєво важливі показники. Крововиливи в мозок (геморагічний інсульт) або гострий тромбоз/оклюзія (ішемічний інсульт) часто стають причиною драматичного фіналу. Проте тим постраждалим людям, яким вдається вижити, необхідне відновлення та найкваліфікованіший догляд за хворими після інсульту. Це те, що дуже затребуване на сьогодні, тому рекомендуємо найкращий в Одесі приватний санаторій для інвалідів та пацієнтів після операцій «Родова Резиденція». Відразу підкреслимо, щоб громадяни не побоювалися завищеного ціноутворення — тут найнижча ціна у всьому регіоні Одеської області на індивідуальні програми реабілітації. Геріатричний пансіонат встановив найдемократичнішу вартість на комфортне проживання, на смачне та корисне харчування, а також на кваліфіковані послуги досвідчених спеціалістів (терапевт, невролог, реабілітолог, фізіотерапевт). Додамо, що послуги персональної доглядальниці оплачуються за окремим тарифом, але чергова медсестра 24/7, яка позмінно перебуває з пацієнтами цілодобово, обслуговує підопічних відповідно до загальної вартості базового комплексу.

Реабілітація після інсульту (Одеса): чого потребують пацієнти в першу чергу?

Зазначимо, що потреби пацієнта після інсульту завжди комплексні та змінюються залежно від стадії відновлення. Проте неважко виділити кілька першочергових, фундаментальних потреб, які є основою успішної реалізації всієї наступної програми реабілітації. Нижче у статті ми докладно перерахуємо все, що потрібно.

Якщо говорити про перший етап (гострий і ранній відновлювальний період), то потреби вибудовуються в наступному пріоритеті:

Медична стабілізація та безпека

Це абсолютний пріоритет №1 у перші дні та тижні!

• Контролює життєво важливі функції: дихання, серцебиття, артеріальний тиск.
• Профілактика ускладнень: тромбоз глибоких вен, пролежні, пневмонія, повторний інсульт.
• Медикаментозна терапія: прийом препаратів, призначених лікарем (наприклад, для контролю тиску, розрідження крові, зниження холестерину).

Рання мобілізація та профілактика контрактур

Як тільки стан пацієнта стабілізується, починається рання реабілітація.

• Пасивна та активна лікувальна гімнастика: навіть якщо пацієнт не може рухатися сам, фізичний терапевт чи медперсонал рухає його кінцівки.
• Посильні вправи запобігають атрофії м’язів, тромбозу та формування контрактур (обмеження рухливості в суглобах).
• Правильне позиціонування в ліжку: укладання паралізованих рук та ніг за допомогою валиків та подушок у безпечне фізіологічне положення.
• Потрібне розміщення кінцівок у горизонтальному положенні запобігає больовим синдромам і спастичності.

Відновлення базових рухових, гігієнічних та побутових навичок

Паралельно з ранньою мобілізацією фокус зміщується на те, щоб повернути людині незалежність у найпростіших, але необхідних діях.

• Фізіотерапія (ЛФК/лікувальна фізкультура): відновлення здатності сидіти, стояти, утримувати рівновагу, ходити.
• Ерготерапія: спрямована на відновлення навичок самообслуговування: їсти та пити самостійно, одягатися, вмиватися, користуватися туалетом.
• Самостійність у цих питаннях критично важлива перш за все для психологічної стабілізації пацієнта.

Відновлення комунікації

Порушення мови (афазія) та відсутність розуміння слів з боку оточуючих — один із найважчих наслідків інсульту, який ізолює людину.

• Логопедія/афазіотерапія: терапевтична взаємодія з логопедом-афазіологом має починатися якомога раніше.
• Мета — відновити здатність говорити, розуміти мовлення, читати та писати.
• Навіть якщо повне відновлення неможливе, спеціаліст навчить альтернативним способам комунікації.

Психологічна та емоційна підтримка

Ця потреба пронизує всі етапи відновлення.

• Робота з психологом або нейропсихологом: допомога у прийнятті хвороби, боротьба з постінсультною депресією, апатією, тривогою та емоційною лабільністю (різкі перепади настрою).
• Підтримка близьких: розуміння, терпіння та участь сім’ї — найпотужніший реабілітаційний фактор.
• Важливо не опікуватись надмірно, але обов’язково заохочувати найменші тенденції до самостійності в побуті та гігієні.

Когнітивна реабілітація

Інсульт часто негативно впливає на пам’ять, увагу, концентрацію та швидкість мислення.

• Тренування когнітивних функцій: спеціальні вправи, настільні ігри, завдання на запам’ятовування, увагу та планування.
• Вправи для мислення поступово дозволяють повернутись до більш складних видів діяльності.

Інформування, навчання пацієнта та його сім’ї

Нерозуміння того, що відбувається і що чекає попереду, породжує страх і невпевненість.

• Чіткий план реабілітації: пацієнт та його сім’я повинні розуміти цілі та етапи відновлення.
• Навчання: це насамперед роз’яснення того, як безпечно переміщати пацієнта, як допомагати з вправами, як спілкуватися за наявності афазії, як розпізнати ознаки повторного інсульту.

Ключовий висновок:

У першу чергу пацієнт потребує безпечної, безперервної та мультидисциплінарної програми, коли дії невролога, фізіотерапевта, ерготерапевта, логопеда, психолога, родичів, близьких скоординовані та спрямовані на досягнення чітких, реалістичних цілей.

Не можна відновити лише рух, забуваючи при цьому про мовлення, або лікувати тіло, але ігнорувати депресію. Успіх комплексної програми відновлення після інсульту полягає в одночасному та послідовному задоволенні всіх цих першочергових потреб.